Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Двое и одна

  • 1 их было трое - одна девочка и двое мальчиков

    Универсальный русско-английский словарь > их было трое - одна девочка и двое мальчиков

  • 2 их было трое - одна женщина и двое мужчин

    Универсальный русско-английский словарь > их было трое - одна женщина и двое мужчин

  • 3 их было трое-одна девочка и двое мальчиков

    Универсальный русско-английский словарь > их было трое-одна девочка и двое мальчиков

  • 4 TWO

    • Two in distress make (makes) sorrow less - Горе на двоих - полгоря (Г), На миру и смерть красна (H)
    • Two is a couple, three is a crowd - Где двое, там третий лишний (Д)
    • Two is company and three is none - Где двое, там третий лишний (Д)
    • Two is company; three is a crowd - Где двое, там третий лишний (Д)
    • Two's company, three's trumpery - Где двое, там третий лишний (Д)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > TWO

  • 5 открывать

    гл.
    Английские соответствия в отличие от их русского эквивалента открывать конкретизируют данное действие по характеру объекта.
    1. to open — (глагол to open многозначен, и все его значении являются эквивалентами разных значений русского глагола открывать/ открыть): а) открывать, открыть (что-либо закрытое, запертое): to open the door (window, gate) — открыть/раскрыть дверь (окно, калитку); to open a box (barrel, can) — открыть ящик (бочку, консервную байку); to open a book — открыть книгу; to open an egg — разбить яйцо; to open one's eyes — открыть глаза It is so hot in the room and the window is closed. — Oh, sorry I'll go and open it right away. — В комнате так жарко, а окно закрыто. — О, прости, я пойду и открою его сейчас же. В предложениях с глаголом to open и одушевленным подлежащим за глаголом обязательно следует прямое дополнение, если нет реального прямого дополнения, то обязательно употребляется местоимение it. Put the bottle on the table, but don't open it. — Поставь бутылку на стол, но не открывай. b) начинать, открывать ( какое-либо официальное мероприятие): to open a new school — открывать новую школу; to open a meeting — открывать собрание; to open an account with the bank — открыть счет в банке c) открыть, сделать явным, сделать видимым: to open a secret — открыть секрет; to open smb's eyes to the truth — открыть кому-либо глаза на правду
    2. to uncover — открыть, снять покрывало, снять завесу ( снять покрывало и сделать предмет видимым): to unveil a monument (statue, memorial plague) — открыть памятник (статую, мемориальную доску) After a long period of silence he unveiled his plans. — После долгого периода молчания он предал гласности свои планы.
    4. to turn on — открыть, включить: to turn on the cold-water tap — открыть кран холодной воды; to turn on the light — включить свет; to turn on the TV — включить телевизор
    5. to reveal — открывать, раскрывать, обнаруживать, выявить, открыться взору, сделать ( что-либо) видимым (убрав препятствие; употребляется как в прямом, так и в переносном смысле: открыть физически и открыть секрет/тайну): He drew the curtain aside to reveal a beautiful garden. — Он раздвинул шторы, и мы увидели прекрасный сад./Он раздвинул шторы, и нашему взору открылся прекрасный сад. He still didn't reveal what he had felt about me. — Он все еще никак не проявлял своих чувств ко мне. The slant of her eyes and the line of her lips revealed her contempt. — Прищур ее глаз и поджатые губы обнаруживали ее презрение./Прищур ее глаз и поджатые губы говорили о ее презрении. His gaiety had revealed itself as fear of solitude. — За его наигранной веселостью скрывался страх одиночества./За его неестественной веселостью скрывался страх одиночества. They were not ready to reveal the details of their arrest. — Они были не готовы открыть подробности их ареста. A Sunday paper had once revealed that he'd wanted to marry his cousin. — Одна из воскресных газет как-то раз предала гласности факты, говорящие о том, что он намеревался жениться на своей кузине./Одна из воскресных газет однажды раскрыла факты, говорящие о том, что он хотел жениться на своей кузине. Howard now revealed a certain talent for fixing things. — Говард вдруг обнаружил способности улаживать конфликты. It was the first time I had seen him reveal any emotion in his face. — Я впервые увидел, как на его лице отразились хоть какие-то чувства. A slight trembling of his hand revealed his growing excitement. — Легкое дрожание рук выдавало его растущее возбуждение./Легкое дрожание рук обнаруживало его растущее возбуждение./Его растущее возбуждение проявлялось в дрожании рук. Не revealed an unexpected talent for dancing while on vacation in Spain. — Когда он проводил каникулы в Испании, он неожиданно обнаружил способности к танцам. The screen fell back with a crash and revealed a yawing opening in the wall. — Ширма с грохотом упала, и в стене открылось зияющее отверстие.
    6. to disclose — открывать, раскрывать, предавать гласности ( употребляется в прямом и переносном смысле): Не attempted to disclose that the truth was systematically blocked. — Он попытался открыть тот факт, что правду систематически скрывали./Он сделал попытку раскрыть тот факт, что правду систематически скрывали./Он сделал попытку придать гласности тот факт, что правду систематически скрывали. The curtain rose and disclosed a beautiful landscape. — Занавес поднялся, и глазам открылся прекрасный пейзаж./Занавес раскрылся, и глазам представился прекрасный пейзаж.
    7. to discover — открывать, открыть, раскрывать, обнаруживать, обнаружить, узнать, найти (выявить то, что было неизвестно; сделать открытым до сих пор никому неизвестное): to discover a new star — открыть новую звезду; to discover the truth — обнаружить истину; to discover a plot — раскрыть заговор The two men decided to discover the truth for themselves. — Эти двое решили сами узнать правду./Эти двое решили сами обнаружить правду. Не became very friendly when he discovered that she was my sister. — Он стал весьма дружелюбным, когда узнал, что она моя сестра. Checks are made to discover whether applicants have a criminal record. — Проверки проводятся для того, чтобы обнаружить, нет ли за претендентами криминального прошлого./Провсрки проводятся для того, чтобы выявить, нет ли у претендентов криминального прошлого. I have only recently discovered the benefits of meditation. — Я только недавно постиг все прелести медитации./Я только недавно понял всю пользу медитации. The planet Pluto was discovered in 1930. — Планета Плутон была открыта в 1930 году. The scientists discovered radioactivity in uranium salt. — Учеными была обнаружена радиоактивность в урановых солях. Did you discover what company he worked for? — Вы обнаружили, на какую компанию он работал?/Вы узнали, на какую компанию он работал? She has never been able to discover her father's true identity. — Она так и не смогла узнать, кем на самом деле был ее отец. New organizations need to discoverthe most efficient ways of operating. — Новым организациям надо выяснить наиболее эффективные методы работы. When she discovered she had been taken on, she was really pleased. — Когда она узнала, что ее приняли на работу, она была очень довольна/Когда она выяснила, что ее приняли на работу, она была очень довольна. Has your mother never discovered, why you are out late every night? — Неужели ваша мать не выяснила, куда вы уходите допоздна каждый вечер? Не decided to discover the truth himself. — Он решил разузнать правду сам. New antimalarial drugs have been discovered. — Были открыты новые препараты против малярии. Why not spend a week discovering the beauty of the Caucasus. — Почему бы не провести неделю на Кавказе, открывая для себя его красоты? Police discovered his body yesterday. — Полиция вчера обнаружила его труп. I finally discovered the letter at the back of the drawer. — Я наконец обнаружил это письмо в глубине ящика. Действие глагола to discover сравнимо с тщательным раскапыванием земли в поисках чего-либо, в данном случае каких-либо фактов, новых или неожиданных сведений, что выражено в словосочетаниях, фигурально передающих значение глагола to discover — найти, открывать, обнаруживать: Let me know if you dig up anything about it. — Дай мне знать, если ты что-нибудь об этом раскопаешь. I unearthed some useful facts and figures. — Я раскопал несколько полезных фактов и цифр. The facts only came to light after a long investigation. — Факты увидели свет только после длительного расследования. We left no stone unturned in our search for the truth. — Мы камня на кнмне не оставили в поисках истины./Мы сделали все возможное, чтобы докопаться до истины. The book is a mine/goldmine of information. — Книга прямо кладезь информации. You need to put in a lot of spadework. — Тебе еще предстоит много черновой работы./Тебе еще придется покопаться. It took me a long time to find it, but I finally struck gold/oil. — У меня ушло много времени на поиски, но в конце концов я нашел, что искал./У меня ушло много времени на поиски, но в конце концов мои поиски увенчались успехом. She racked up a lot of scandal. — Она раскопала уйму скандальных фактов.

    Русско-английский объяснительный словарь > открывать

  • 6 открыть

    гл.
    Английские соответствия в отличие от их русского эквивалента открывать конкретизируют данное действие по характеру объекта.
    1. to open — (глагол to open многозначен, и все его значении являются эквивалентами разных значений русского глагола открывать/ открыть): а) открывать, открыть (что-либо закрытое, запертое): to open the door (window, gate) — открыть/раскрыть дверь (окно, калитку); to open a box (barrel, can) — открыть ящик (бочку, консервную байку); to open a book — открыть книгу; to open an egg — разбить яйцо; to open one's eyes — открыть глаза It is so hot in the room and the window is closed. — Oh, sorry I'll go and open it right away. — В комнате так жарко, а окно закрыто. — О, прости, я пойду и открою его сейчас же. В предложениях с глаголом to open и одушевленным подлежащим за глаголом обязательно следует прямое дополнение, если нет реального прямого дополнения, то обязательно употребляется местоимение it. Put the bottle on the table, but don't open it. — Поставь бутылку на стол, но не открывай. b) начинать, открывать ( какое-либо официальное мероприятие): to open a new school — открывать новую школу; to open a meeting — открывать собрание; to open an account with the bank — открыть счет в банке c) открыть, сделать явным, сделать видимым: to open a secret — открыть секрет; to open smb's eyes to the truth — открыть кому-либо глаза на правду
    2. to uncover — открыть, снять покрывало, снять завесу ( снять покрывало и сделать предмет видимым): to unveil a monument (statue, memorial plague) — открыть памятник (статую, мемориальную доску) After a long period of silence he unveiled his plans. — После долгого периода молчания он предал гласности свои планы.
    4. to turn on — открыть, включить: to turn on the cold-water tap — открыть кран холодной воды; to turn on the light — включить свет; to turn on the TV — включить телевизор
    5. to reveal — открывать, раскрывать, обнаруживать, выявить, открыться взору, сделать ( что-либо) видимым (убрав препятствие; употребляется как в прямом, так и в переносном смысле: открыть физически и открыть секрет/тайну): He drew the curtain aside to reveal a beautiful garden. — Он раздвинул шторы, и мы увидели прекрасный сад./Он раздвинул шторы, и нашему взору открылся прекрасный сад. He still didn't reveal what he had felt about me. — Он все еще никак не проявлял своих чувств ко мне. The slant of her eyes and the line of her lips revealed her contempt. — Прищур ее глаз и поджатые губы обнаруживали ее презрение./Прищур ее глаз и поджатые губы говорили о ее презрении. His gaiety had revealed itself as fear of solitude. — За его наигранной веселостью скрывался страх одиночества./За его неестественной веселостью скрывался страх одиночества. They were not ready to reveal the details of their arrest. — Они были не готовы открыть подробности их ареста. A Sunday paper had once revealed that he'd wanted to marry his cousin. — Одна из воскресных газет как-то раз предала гласности факты, говорящие о том, что он намеревался жениться на своей кузине./Одна из воскресных газет однажды раскрыла факты, говорящие о том, что он хотел жениться на своей кузине. Howard now revealed a certain talent for fixing things. — Говард вдруг обнаружил способности улаживать конфликты. It was the first time I had seen him reveal any emotion in his face. — Я впервые увидел, как на его лице отразились хоть какие-то чувства. A slight trembling of his hand revealed his growing excitement. — Легкое дрожание рук выдавало его растущее возбуждение./Легкое дрожание рук обнаруживало его растущее возбуждение./Его растущее возбуждение проявлялось в дрожании рук. Не revealed an unexpected talent for dancing while on vacation in Spain. — Когда он проводил каникулы в Испании, он неожиданно обнаружил способности к танцам. The screen fell back with a crash and revealed a yawing opening in the wall. — Ширма с грохотом упала, и в стене открылось зияющее отверстие.
    6. to disclose — открывать, раскрывать, предавать гласности ( употребляется в прямом и переносном смысле): Не attempted to disclose that the truth was systematically blocked. — Он попытался открыть тот факт, что правду систематически скрывали./Он сделал попытку раскрыть тот факт, что правду систематически скрывали./Он сделал попытку придать гласности тот факт, что правду систематически скрывали. The curtain rose and disclosed a beautiful landscape. — Занавес поднялся, и глазам открылся прекрасный пейзаж./Занавес раскрылся, и глазам представился прекрасный пейзаж.
    7. to discover — открывать, открыть, раскрывать, обнаруживать, обнаружить, узнать, найти (выявить то, что было неизвестно; сделать открытым до сих пор никому неизвестное): to discover a new star — открыть новую звезду; to discover the truth — обнаружить истину; to discover a plot — раскрыть заговор The two men decided to discover the truth for themselves. — Эти двое решили сами узнать правду./Эти двое решили сами обнаружить правду. Не became very friendly when he discovered that she was my sister. — Он стал весьма дружелюбным, когда узнал, что она моя сестра. Checks are made to discover whether applicants have a criminal record. — Проверки проводятся для того, чтобы обнаружить, нет ли за претендентами криминального прошлого./Провсрки проводятся для того, чтобы выявить, нет ли у претендентов криминального прошлого. I have only recently discovered the benefits of meditation. — Я только недавно постиг все прелести медитации./Я только недавно понял всю пользу медитации. The planet Pluto was discovered in 1930. — Планета Плутон была открыта в 1930 году. The scientists discovered radioactivity in uranium salt. — Учеными была обнаружена радиоактивность в урановых солях. Did you discover what company he worked for? — Вы обнаружили, на какую компанию он работал?/Вы узнали, на какую компанию он работал? She has never been able to discover her father's true identity. — Она так и не смогла узнать, кем на самом деле был ее отец. New organizations need to discoverthe most efficient ways of operating. — Новым организациям надо выяснить наиболее эффективные методы работы. When she discovered she had been taken on, she was really pleased. — Когда она узнала, что ее приняли на работу, она была очень довольна/Когда она выяснила, что ее приняли на работу, она была очень довольна. Has your mother never discovered, why you are out late every night? — Неужели ваша мать не выяснила, куда вы уходите допоздна каждый вечер? Не decided to discover the truth himself. — Он решил разузнать правду сам. New antimalarial drugs have been discovered. — Были открыты новые препараты против малярии. Why not spend a week discovering the beauty of the Caucasus. — Почему бы не провести неделю на Кавказе, открывая для себя его красоты? Police discovered his body yesterday. — Полиция вчера обнаружила его труп. I finally discovered the letter at the back of the drawer. — Я наконец обнаружил это письмо в глубине ящика. Действие глагола to discover сравнимо с тщательным раскапыванием земли в поисках чего-либо, в данном случае каких-либо фактов, новых или неожиданных сведений, что выражено в словосочетаниях, фигурально передающих значение глагола to discover — найти, открывать, обнаруживать: Let me know if you dig up anything about it. — Дай мне знать, если ты что-нибудь об этом раскопаешь. I unearthed some useful facts and figures. — Я раскопал несколько полезных фактов и цифр. The facts only came to light after a long investigation. — Факты увидели свет только после длительного расследования. We left no stone unturned in our search for the truth. — Мы камня на кнмне не оставили в поисках истины./Мы сделали все возможное, чтобы докопаться до истины. The book is a mine/goldmine of information. — Книга прямо кладезь информации. You need to put in a lot of spadework. — Тебе еще предстоит много черновой работы./Тебе еще придется покопаться. It took me a long time to find it, but I finally struck gold/oil. — У меня ушло много времени на поиски, но в конце концов я нашел, что искал./У меня ушло много времени на поиски, но в конце концов мои поиски увенчались успехом. She racked up a lot of scandal. — Она раскопала уйму скандальных фактов.

    Русско-английский объяснительный словарь > открыть

  • 7 один

    числит. и мест.
    1. (в отличие от нескольких, многих, других и т. п.) one тк. sg.; one pair (of) (при сущ. во мн. ч.); мн. ( при противопоставлении одной группы другой) some

    один или два, один-два — one or two

    один здесь, а другой там — one is here and the other is there

    один (вслед) за другим — one after another; ( о двух) one after the other

    одни щипцы, ножницы — one pair of tongs, of scissors sg.

    одни чулки, одна пара чулок — one pair of stockings

    одни буквы были больше, чем другие — some letters were larger than others

    одни согласились с ним, а другие нет — some agreed with him and others did not

    ни один см. ни II 1

    по одному — ( отдельно) singly, one by one; ( в один ряд) in single file

    одно (без сущ.: обстоятельство, дело и т. п.) — one thing:

    один-единственный — one and only, the only one

    2. (тот же, одинаковый) the same

    они живут в одном доме — they live in the same house*

    одного размера, возраста (с тв.) — the same size, age (as)

    один и тот же — the same; one and the same тк. sg.

    ему, для него это всё одно ( безразлично) разг.it is all one to him

    3. ( без других) alone; by oneself indef. (1. pers. sg. by myself, 3. pers. sg. by himself и т. д.) (ср. сам; об. с оттенком самостоятельности); (без помощи тж.) all by oneself indef. и т. д.; single-handed

    он был совсем один — he was quite alone, или quite by himself, he was all on his own

    он может сделать это один — he can do it (all) by himself, или do it alone; he can do it single-handed

    4. ( только) only adv.; (никто другой тж.) alone; (ничего кроме тж.) nothing but

    один он может сделать это — he alone, или only he, can do it

    там была одна вода — there was nothing but, или only, water there

    он читает одни научные книги — he reads nothing but scientific books, или only scientific books

    5. ( некоторый) об. передаётся через неопред. артикль: a, an; тж. a certain ( более подчёркнуто)

    ему сказал об этом один человек — a (certain) man* told him about it

    одно время ( когда-то) — at one time; time was then

    один на один — ( о разговоре) in private, privately; ( о борьбе) face to face

    все до одного (человека) — all to a man, every single one

    все как один — one and all; ( единодушно) unanimously

    в один голос — with one voice, unanimously, with one accord

    в один миг — in a twinkling, in a moment

    одним словом — in a / one word

    с одной стороны... с другой стороны — on the one hand... on the other hand

    один в поле не воин посл. — the voice of one man is the voice of no one; one cannot conquer alone

    Русско-английский словарь Смирнитского > один

  • 8 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 9 один

    I колич. числит.

    но́мер оди́н (тж. перен.: самый лучший)number one

    оди́н и́ли два, оди́н-два — one or two

    оди́н из ста — one in a hundred

    оди́н из них — one of them

    оди́н биле́т — one ticket

    одни́ са́ни — one sledge sg

    ни оди́н — см. ни II 1)

    3) (при сущ. во мн., обозначающих парные предметы) one pair (of)

    одни́ щипцы́ [но́жницы] — one pair of tongs [scissors ['sɪzəz] sg]

    оди́н пинце́т — one pair of tweezers

    одни́ чулки́, одна́ па́ра чуло́к — one pair of stockings

    4) м. как сущ. ( один человек) one man
    ••

    оди́н на оди́н (о разговоре) — in private, privately; ( о борьбе) face to face

    все до одного́ (челове́ка) — all to a man, every single one

    оди́н за всех, все за одного́ — one for all, all for one

    все как оди́н — one and all; ( единодушно) unanimously

    они́ подняли́сь как оди́н — they rose as one (man)

    в оди́н миг — in a twinkling, in a moment

    одни́м сло́вом — in a / one word

    одни́м ро́счерком пера́ — with a stroke of the pen

    по одному́ — 1) ( отдельно) one by one 2) ( в ряд) in single file

    они́ приходи́ли по одному́ и по́ двое — they came by ones and twos [tuːz]

    оди́н в по́ле не во́ин посл. — ≈ the voice of one man is the voice of no one; one cannot conquer [-kə] alone

    II прил.
    1) (тот же, одинаковый) the same

    они́ живу́т в одно́м до́ме — they live in the same house

    одного́ разме́ра [во́зраста] (с тв.) — the same size [age] (as)

    э́то одна́ компа́ния — it is the same gang

    2) (без других, сам по себе) alone; by oneself; (без посторонней помощи тж.) all by oneself; single-handed

    он был совсе́м оди́н — he was quite alone [quite by himself; all on his own]

    он мо́жет сде́лать э́то оди́н — he can do it (all) alone [by himself; single-handed]

    3) ( никакой другой) only; (никто другой тж.) alone; (ничего кроме тж.) nothing but

    он рабо́тает с одно́й молодёжью — he works with young people only

    оди́н он мо́жет сде́лать э́то — he alone [only he] can do it

    там была́ одна́ вода́ — there was only [nothing but] water there

    он чита́ет одни́ нау́чные кни́ги — he reads nothing but scientific books

    в одно́м то́лько 1995 году́ — in 1995 alone

    4) с. как сущ. см. одно
    ••

    в оди́н го́лос — with / in one voice, in unison; unanimously

    оди́н и тот же — the same; one and the same тк. sg

    э́то одно́ и то же — it is the same thing

    всё одно́ (кому-л; безразлично) разг. — it is all one [the same] to smb

    III неопред. мест.
    1) (некоторый, какой-то) one; a certain; переводится тж. неопределённым артиклем

    мне э́то сказа́л оди́н знако́мый — a friend told me this

    он встре́тил одного́ своего́ прия́теля — he met a friend of his

    э́то случи́лось в одно́й дере́вне на ю́ге — it happened in a village in the south

    оди́н здесь, а друго́й там — one is here and the other is there

    одни́ бу́квы бы́ли бо́льше, чем други́е — some letters were larger than others

    одни́ согласи́лись с ним, други́е возрази́ли, тре́тьи промолча́ли — some agreed with him, some objected, and others remained silent

    ••

    оди́н друго́го — one another

    оди́н друго́му — to one another

    оди́н за други́м — one after another; ( о двух) one after the other

    и оди́н и друго́й — both

    ни оди́н ни друго́й — neither of the two; neither one nor the other

    одно́ вре́мя (когда-то) — at one time; time was then

    в оди́н прекра́сный день — one fine day

    оди́н раз (однажды)once

    с одно́й стороны́... с друго́й стороны́ — on the one hand... on the other hand

    Новый большой русско-английский словарь > один

  • 10 Склонение количественных числительных

    Количественные числительные не склоняются. Им не свойственны категории рода, падежа и числа. Исключение составляют числительное ein. При этом:
    1. Если оно употребляется без артикля, склоняется как неопределенный артикль, а после определенного артикля как наречие:
    Ein Schüler hat gefehlt. - Один ученик отсутствовал.
    Der eine Schüler hat gefehlt. - Один ученик отсутствовал.
    Einer hat gefehlt. / Der eine hat gefehlt. - Один отсутствовал.
    В таком случае ein, eine произносятся с ударением:
    Hinter dem Haus steht nur ein Auto. - За домом стоит только одна машина.
    Ich habe einen Zentner Kartoffeln gekauft, nicht zwei. - Я купил полцентнера картошки, а не центнер.
    Er hat ihm nur eine Tafel Schokolade gegeben. - Он дал ему только одну плитку шоколада.
    Vor vier und einem halben Jahr stand hier ein Haus. - Четыре с половиной года назад здесь стоял дом.
    Ein Umfang von ein bis drei Seiten kann ich in zwei Stunden übersetzen. - Объём от одной до трёх страниц я могу перевести за два часа.
    Ein Haus kostet hier von einer bis zu vielen Millionen. - Дом стоит здесь от одного до нескольких миллионов.
    Таким образом, склоняется чаще второе числительное.
    1. Числительное ein в качестве определения перед bis и oder + zwei обычно не склоняется:
    Er will nur ein oder zwei Tage bleiben. ( возможно: einen Tag oder zwei Tage) - Он хочет остаться только на один или два дня.
    Gedulden Sie ein bis zwei Tage. - Потерпите один-два дня.
    Er muss ein oder zwei Wochen warten. - Ему надо подождать 1 или 2 недели.
    Das Päckchen hat ein Gewicht von ein bis zwei Kilogramm. - Бандероль весит от одного до двух килограммов.
    3. Не получает окончания ein перед дробным числительным и словом Uhr:
    Ein Fünftel multipliziert mit ein Drittel … - Одну пятую умножить на одну треть …
    Wir treffen uns um ein Uhr. - Мы встретимся в час.
    4. Склоняется ein в конце составного числительного, когда ein является определением и стоит после сотен и тысяч и чаще всего союза und. Следующее за числом существительное стоит в единственном числе:
    Das Buch hat hundertund eine Seite. - В книге сто одна страница.
    Er hat ein Gewicht von hundertund einem Kilogramm. - Его вес – сто один килограмм.
    Das Boot kostet zweitausendund ein Euro. - Лодка стоит две тысячи один евро.
    Das war eine Geschichte aus Tausendund einer Nacht. - Это был рассказ из книги „Тысяча и одна ночь“.
    5. Существительное может стоять и во множественном числе. Ein в таком случае не склоняется, а und чаще опускается:
    Das war ein Treffen mit hundert(und) ein Studenten. - Это была встреча со сто одним - студентом.
    6. Если числительное ein употребляется с определённым артиклем, оно имеет окончания прилагательного после определённого артикля (слабого склонения):
    Nach dem Streit sprach der eine nicht mehr mit dem anderen. - После ссоры один уже больше не разговаривал с другим.
    Im Gegensatz zu dem einen wird oft der andere genannt. - В противоположность одному часто в пример ставят другого.
    Im Laufe dieses einen Jahres hat sie viel Geld verdient. - В течение одного этого года она заработала много денег.
    7. Количественное числительное ein в качестве самостоятельного числительного имеет окончание определенного артикля:
    Nur einer von zehn Studenten war anwesend. - Присутствовал только один из десяти студентов.
    Mit nur einem allein kann man keinen Unterricht machen. - Только с одним человеком занятие проводить невозможно.
    8. Наряду с ein отчасти и другие числительные в генитиве и дативе имеют окончания:
    zwei и drei  склоняются только в генитиве и дативе, если перед ними нет артикля или местоимения:
    Но: die Teilnahme dieser / der zwei Schüler - участие этих двух учеников
    innerhalb dreier banger Minuten - в течение трёх тревожных минут
    Wir begrüßen die Anwesenheit zweier (dreier) Präsidenten. - Мы приветствуем двух (трёх) присутствующих президентов.
    Sie hatte viele Enkel: mit zweien (dreien) hatte sie ständig Kontakt. - У нее было много внуков: с двумя (тремя) она поддерживала постоянную связь.
    Но: Innerhalb dieser drei bangen Minuten wurden seine Haare grau. - В течение этих трёх тревожных минут его волосы поседели.
    • числительные от 2 до 12 в дативе могут иметь окончание -en, если они употребляются самостоятельно (без существительного), особенно в пословицах, литературе:
    Was zweien zu weit, ist dreien zu eng. - Где двоим просторно, троим тесно.
    Das Kind ist auf allen vieren gekrochen. - Ребёнок полз на четвереньках.
    Die Soldaten marschierten zu sechsen. (в разговорной речи возможно zu sechst) - Солдаты маршировали в колонне по шесть человек.
    Ich habe gestern mit zweien aus der Seminargruppe gesprochen. - Я вчера разговаривал с двумя из семинарской группы.
    Er fuhr mit achten (mit 8 Pferden). - Он ехал в упряжке из восьми лошадей.
    Zu zweien означает по два / парами (paarweise), zu zweit количество лиц – вдвоём:
    Die Kinder gehen zu zweien über die Straße. - Дети переходят улицу по двое / парами.
    Wir gingen zu zweit in den Wald. - Мы пошли в лес вдвоём.
    Окончание -en может отсутствовать, за исключением устойчивых выражений:
    Mit acht Kamelen ist die Karawane gestartet, mit vier(en) ist sie zurückgekehrt. - Караван отправился в путь на восьми верблюдах, а возвратился на четырёх.
    9. Все остальные количественные числительные от 13 до 999 999 не склоняются.
    Если hundert и tausend обозначают точное число, то есть являются количественными числительными и стоят перед существительным, то они не склоняются и пишутся с малой буквы:
    hundert Zigaretten - сто сигарет
    mehr als hundert Bücher - более ста книг
    der dritte Teil von tausend - третья часть тысячи
    Если hundert / Hundert и tausend / Tausend обозначают неопределённое множество, они по новым правилам пишутся с большой или малой буквы. При этом они не склоняются, если за ними следует существительное:
    viel(e) / mehrere hundert / Hundert Bücher - много сотен книг
    einige tausend / Tausend Menschen - несколько тысяч человек
    ein paar tausend / Tausend Zuschauer - несколько тысяч зрителей
    Viele tausend / Tausend Besucher haben das Konzert besucht. - Много тысяч зрителей посетило концерт.
    Einige tausende / Tausende saßen im Saal. - Несколько тысяч людей сидели в зале.
    Es starben zu Tausenden/tausenden. - Умирали тысячами.
    Вместе пишется и числительное с aber-:
    Am Himmel strahlten hundert / Hundert und aberhundert / Aberhundert Sterne. - На небе сверкали сотни сотен звёзд.
    При указании числа hundert / Hundert и tausend / Tausend в номинативе и аккузативе множественного числа могут не склоняться, если другое слово показывает падеж:
    Viele hundert(e) / Hundert(e) kamen zur Veranstaltung. - Много тысяч / Тысячи пришли на мероприятие.
    При указании числа hundert / Hundert и tausend / Tausend в генитиве множественного числа склоняются как существительное, если другое слово (например, vieler) показывает падеж:
    Wir erwarteten die Beteiligung vieler tausende / Tausende. - Мы ожидали участия многих тысяч (человек).
    Если другое слово не показывает падеж, числительное склоняется как прилагательное:
    Wir erwarteten die Beteiligung tausender / Tausender. - Мы ожидали участия тысяч (человек).
    Hundert / hundert и Tausend / tausend склоняются по принципу сильного склонения, die Million, die Milliarde – как существительные женского рода:
    Seit dem Erdbeben leben noch hunderte / Hunderte in Baracken / Zelten. - После землетрясения сотни еще живут в бараках / палатках.
    Zum Oktoberfest kommen tausende / Tausende nach München. - На фестиваль пива „Октоберфест“ в Мюнхен приезжают тысячи.
    Bei der nächsten Demonstration rechnet die Polizei mit Zehntausenden. - Полиция считает, что на следующую демонстрацию придут десятки тысяч.
    Viele tausende / Tausende von Schülern besuchten das Konzert. - Многие тысячи школьников посетили концерт.
    An den Wahlen nahm eine Million (nahmen zwei Millionen) Menschen. - В выборах принял участие один миллион (приняли участие два миллиона)человек.
    9. Числительные с окончанием -er склоняются:
    Für den Automaten fehlt ihr ein Zehner (10 Cent). - Чтобы позвонить по телефону, ей не хватает монеты, достоинством в 10 центов.
    Man spricht von dem raschen Wirtschaftswachstum in den Fünfzigern / 50er Jahren. - Говорят о быстром экономическом росте в пятидесятых / 50-х годах.
    Bewunderswert war die sportliche Leistung eines Sechzigers. - Поразительны были спортивные успехи мужчины, которому было 60-70 лет.
    10. Числительные, начиная с 1 000 000, относятся к женскому роду (в номинативе множественного числа имеют окончание -en):
    zwei Millionen два миллиона, drei Milliarden три миллиарда, vier Billionen четыре триллиона

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Склонение количественных числительных

  • 11 по

    * * *
    I предлог
    1) с дат. (на поверхности, вдоль поверхности — переводится конструкциями с предл.) па (кім-чым)
    наряду с этим иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:
    а) (в знач.: вдоль, около чего-либо) уздоўж (чаго), каля (чаго)
    б) (для обозначения направления действия, пути следования — часто без предлога)
    2) с дат. (в пределах чего-либо, в чём-либо — переводимая конструкциями с предл.) па (чым)
    3) с дат. (в направлении, следуя направлению чего-либо) па (чаму и чым, т.е. в ед. чаще с дат., а во мн. с предл.)
    кроме того, иногда переводится также предлогами: з (чым), у, ва (чым)
    4) с дат. (в области чего-либо, в сфере какой-либо деятельности) па (чаму и чым, т.е. в ед. с дат., а во мн. с предл.)

    соревнования по футболу, по лыжам, по шахматам — спаборніцтвы па футболу, па лыжах, па шахматах

    5) с дат. (согласно, следуя чему-либо, в соответствии, соразмерно) па (чаму и чым, т.е. в ед. с дат., а во мн. с предл.)

    узнать по голосу, по глазам — пазнаць па голасе (па голасу), па вачах

    кроме того, иногда переводится также иными предлогами и конструкциями без предлогов, в частности:
    а) (в знач. согласно с чьим-либо мнением, взглядами, какими-либо положениями) паводле (каго-чаго)
    на думку, па думцы (каго)

    по моему мнению — на маю думку, на мой погляд

    б) (при словах, означающих «взять», «вызывать», «зов» и т.п.) па (чым), на (што)
    6) с дат. (посредством чего-либо) па (чым), а также переводится конструкциями без предлога

    сообщить по телеграфу — паведаміць па тэлеграфу (па тэлеграфе, тэлеграфам)

    7) с дат. (вследствие чего-либо) па (чаму и чым, т.е. в ед. с дат., а во мн. с предл.), з прычыны (чаго)
    8) с дат. (на основании каких-либо признаков) па (чаму и чым, т.е. в ед. с дат., а во мн. с предл.)
    9) с дат. (при указании близости, родства) па (каму-чаму и кім-чым, т.е. в ед. с дат., а во мн. с предл.)
    10) с дат. (для обозначения времени) па (чаму и чым, т.е. в ед. с дат., а во мн. с предл.)
    с дат. мн., а также в знач.: в такую-то пору, в такое-то время, возрастом в столько-то лет — чаще переводится предлогами у, ва (што) или конструкциями без предлогов

    по весне — вясной, увесну

    по осени — увосень, восенню

    12) с дат. (для обозначения действия, направленного на какой-либо объект) (по кому-чему) па (кім-чым)

    стрелять по окопу, по блиндажам — страляць па акопе, па бліндажах

    13) с дат. (со словами «скучать», «тосковать», «тоска» и т.п. — в ед. переводится конструкциями с дат., а во мн. с предл.) па (кім-чым), аб (кім-чым)
    II предлог
    1) с вин. (вплоть до) па (што)
    (в знач.: идти собирать что-либо) у (што)
    III предлог
    пасля, после (каго-чаго)
    2) с дат., вин. (при указании на количество) па (в белорусском языке только с вин., за исключением сочетаний с «один», «одна», которые употребляются с предл.)

    по пяти, по семи, по десяти — па пяць, па сем, па дзесяць

    по двадцати, по сорока, по пятидесяти, по сто — па дваццаць, па сорак, па пяцьдзесят, па сто

    по пятисот, по семисот, по девятисот — па пяцьсот, па семсот, па дзевяцьсот

    по двое, по трое — па двое, па трое

    по полтора, по полторы — па паўтара, па паўтары

    Русско-белорусский словарь > по

  • 12 двойное проникновение

    Jargon: double penetration (одна женщина + двое мужчин)

    Универсальный русско-английский словарь > двойное проникновение

  • 13 пара

    1) (двое) пара, двоє, двойко. [Пара голубів. Пара чобіт. Родилося в них діток двойко]. По -ам - парами, по парі. Пара слов - кілька слів, дві слові. [Скажу вам дві слові, та й бувайте здорові]. Пожалуйте на -ру слов - прошу на кілька слів (на дві слові). Пара платья (полн. костюм) - всеньке (ціле) убрання; (женск. деревенск.) парка, парочка. Пара волов (запряженных) с возом - паровиця. -рою лошадей, на -ре лошадей - парокінь, удвукінь. Разрознять, разрознить -ру - розпаровувати, розпарувати. [На що мені коней розпаровувати, купуйте обох]. Разделиться на -ры, соединиться в -ры - попаруватися. Соединение в -ры - парування. Один из -ры - допарок (-рка);
    2) (подходящий, ровня) пара, рівня (-вні), рівень (-вня). [Кінь волові не пара (не рівня). Тут нема тобі рівня, самі старі та малі]. Под -ру - до пари, паристий. Они под -ру один другому - вони один (одне) одному до пари. Эти две вазы под -ру одна другой - ці дві вази зовсім паристі. Не -ра - не пара, не до пари, не рівня. [Не до пари вони собі. Він мені не рівня]. Я тебе не -ра - я тобі не пара, я тобі не до пари, я не твоя пара, я не рівня з тобою. -ра на подбор - дібрана пара. [З них, я знаю, буде дібрана пара]. Подбирать, подобрать под -ру - добирати, дібрати до пари, сов. допарувати;
    3) (супружеская чета: вместе и порознь) пара, подружжя. [Коли в подружжі є дві різні віри, там жінка має дві душі (Л. Укр.). Шукаємо для нашої дівчини пари (подружжя)].
    * * *
    I
    па́ра

    кинемати́ческая \пара — мех. кінемати́чна па́ра

    \пара сил — спец. па́ра си́л

    \пара ра ча́я — по́рція ча́ю [в двох ча́йниках - для води́ та для зава́рки]

    II

    Русско-украинский словарь > пара

  • 14 трое

    сущ. муж.) тры, род. трох
    сущ. муж. и жен., вместе взятыми, с сущ. общего рода, с сущ., употребляющимися только во мн., с сущ., обозначающими детей и детёнышей, с личными мест. мн.) трое, род. траіх

    их было троедвое мужчин и одна женщина — іх было трое — два мужчыны і адна жанчына

    Русско-белорусский словарь > трое

  • 15 кумыт

    кумыт
    Г.: кымыт

    Каврий Когойым, Сопромым да Алтыбайым шотла: иктыт, коктыт, кумыт. Н. Арбан. Каврий считает Когоя, Сопрома, Алтыбая: один, два, три.

    Сравни с:

    кум I
    2. в знач. сущ. трое

    Комнатыште ик ӱдыр мала, кумытшо лудын шинча, кокытшо урга. Я. Ялкайн. В комнате одна девушка спит, трое читают, двое шьют.

    Сурт оза арака кленчам лукто, кумытлан темкалыш. Г. Чемеков. Хозяйка достала бутылку вина и разлила на троих.

    Марийско-русский словарь > кумыт

  • 16 пар

    I
    с.-х.
    1. пар; не занимаемое поле севооборота (такыр пасу)

    (Пижанай кугыза) парым эр куралеш. Д. Орай. Старик Пижанай рано пашет пар.

    Пызлыгичке яндар лиеш гын, уржам пар ӱмбалан вик ӱдыман. Пале. Если рябина чистая, то рожь нужно сеять сразу по пару.

    2. в поз. опр. паровой; связанный с паром

    Кызыт вольыкым пар пасушко колтат. Ф. Майоров. Сейчас скот пускают на паровое поле.

    II

    Нугыдо, ошалге пар монча тич темын. В. Иванов. Густой, белый пар окутал баню.

    Солен оптымо шудо ӱмбачын пеледыш пушан пар лектеш. Д. Орай. Со скошенной травы исходит пар с душистым цветочным запахом.

    1. пара; два предмета, употребляемых вместе

    Кок пар йыдал две пары лаптей;

    ик пар носки одна пара носок.

    Пар ведратым, вӱдваратым Вачӱмбач кудалтена. Сем. Николаев. Скинем с плеч мы коромысло и пару вёдер.

    Отарсола пазареш кум пар колошыжым йомдарен. Г. Ефруш. На базаре Отарсолы потерял три пары галош.

    Смотри также:

    мужыр
    2. пара; запряжка в две лошади

    Кычкена пар имньым, шинчына у терыш. М. Казаков. Запряжем мы пару лошадей, усядемся на новые сани.

    3. пара; два существа, находящиеся, действующие вместе; двое

    Пар шӱшпык пара соловьёв.

    Ужар серан ерыште пар ош йӱксӧ татун ийын коштыт. А. Пасет. На озере с зелёными берегами мирно плавают пара белых лебедей.

    Ынде кок пар йыргешке ӱстел йыр танцеватла. А. Ягельдин. Теперь две пары танцуют вокруг круглого стола.

    Сравни с:

    мужыр
    4. пара; одно из двух существ, составляющих единое целое

    Пычкемыш марий ӱдыр тыланет пар огыл. С. Чавайн. Неграмотная девушка марийка тебе не пара.

    (Осяндр:) Орина ойлыш: Зоян пар уке. А. Волков. (Осяндр:) Орина сказала: у Зои пары нет.

    Сравни с:

    мужыр
    IV
    порыв, пыл; резкое проявление какого-л. чувства

    Шӱм-чонжо гыч шолын лекше паржым кӱлеш-оккӱл пашалан арам йомдара. С. Эман. Свой страстный сердечный порыв он напрасно тратит на пустые дела.

    Коклан Марина лишкыже мият, шыде пар дене (кӱртньӧ тоям) чумалеш. Ю. Артамонов. Марина изредка подходит близко и в пылу злости пинает железную палку.

    Марийско-русский словарь > пар

См. также в других словарях:

  • Двое и одна — Жанр мелодрама Режиссёр Эдуард Гаврилов Автор сценария Галина Щербакова Кинокомпания …   Википедия

  • ДВОЕ И ОДНА — ДВОЕ И ОДНА, СССР, Ладья (киностудия им. М.Горького)/киностудия им. М.Горького, 1988, цв., 85 мин. Мелодрама. Нелепая смерть женщины объединила трех героев фильма: ее шестилетнюю дочь, отца девочки и мужчину, с которым она познакомилась незадолго …   Энциклопедия кино

  • Двое и одна (фильм) — Двое и одна Жанр мелодрама Режиссёр Эдуард Гаврилов Автор сценария Галина Щербакова Кинокомпания Киност …   Википедия

  • Шуми, деревня: четыре двора, двое ворот, одна труба. — Шуми, деревня: четыре двора, двое ворот, одна труба. См. РОДИНА ЧУЖБИНА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Одна головня ни горит, ни гаснет — Одна головня ни горитъ, ни гаснетъ. Одна головня и въ печи гаснетъ, а двѣ и въ полѣ курятся. Одинъ и дома горюетъ, а двое и въ полѣ воюютъ. Ср. Не добро жить одному: одна головня и въ полѣ гаснетъ, а двѣ положи закурятся. Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 3 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Двое: я и моя тень (фильм — Двое: я и моя тень (фильм, 1995) Двое: я и моя тень It Takes Two Жанр кинокомедия, мелодрама Режиссёр Энди Теннент Продюсер Джеймс Орр и Джим Круикшенк …   Википедия

  • одна головня ни горит, ни гаснет — Одна головня и в печи гаснет, а две и в поле курятся. Один и дома горюет, а двое и в поле воюют. Ср. Не добро жить одному: одна головня и в поле гаснет, а две положи закурятся. Мельников. В лесах. 3, 5. Ср. Одному жить Сердцу холодно. Грудь… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Двое: я и моя тень (фильм, 1995) — Двое: я и моя тень It Takes Two Жанр кинокомедия, мелодрама Режиссёр Энди Теннент Продюсер Джеймс Орр и Джим Круикшенк Автор сценария Дебора Дин Дэвис …   Википедия

  • Двое: Я и моя тень — It Takes Two …   Википедия

  • Двое: я и моя тень — It Takes Two Жанр кинокомедия / мелодрама Режиссёр Энди Теннант Продюсер Джеймс Орр Джим Круикшенк …   Википедия

  • Двое блаженных — Благословенные (Двое блаженных) De Två Saliga Жанр драма Режиссёр Ингмар Бергман Автор сценария Улла Исаксон В главных ролях Харриет Андерсон …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»